Не згасне свічка пам'яті жертвам голодомору

"Треба осмислити власне минуле, зрозуміть його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновок, то будуть ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття" - таким був девіз заходу - реквієму "Колос правди" до вшанування жертв голодомору 1932 - 1933 років у Яворівській ЗОШ І - ІІ ступенів.

Ведучі здійснили уявну мандрівку в минуле українського народу та відкрили нові історичні факти штучного рукотворного голодомору, читці віршів ліричними рядками розкривали глибину фізичного та душевного болю українського народу, який через працелюбність та любов до свободи найлютішим способом намагалися принизити. знищити.

Відеоролік "Білим по чорному", "Визнання факту Голодомору як геноцид українського народу", "Колос правди", "Про голод устами дитини", "Свідчення очевидців про Голодомор на Житомирщині" наочно відкрили перед дітьми трагедію подій. Відеоролік "Полум'я скорботи" та пісня О. Білозір "Свіча горіла" після скорботної хвилини мовчання дали усвідомлення, що тільки переживши давній біль, страждання, - починаєш усвідомлювати і розуміти цінність простих речей, навіть шматочка хліба на столі.

Здавалося б, про такі сумні події не варто говорити дітям, але це та історія, нашого народу, у якій кожен віднаходить себе, свою родину, відповідь на деякі проблеми сьогодення, свою віру, сподівання, конкретні кроки та справи задля того, щоб такі історії не повторювалися

"Мертвим нікому довіриться, крім живих, - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу."

О.Міщенко